Нардепи схвалили закон, враховуючи критику економістів та норми в міжнародних угодах

Законопроєкт №3739, про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" має дати переваги та можливості для сталого розвитку і модернізації української промисловості.

У документі надається перевага українським промтоварам під час закупівель. Автори документу вважають, що це докорінно змінить ситуацію в вітчизняній промисловості.

Зміни до закону стосуються зобов’язань щодо державних підприємств та установ, які, закуповуючи товари вартістю понад 200 тисяч грн, повинні мати певну частку товарів українського виробника. Закон прийнявся на термін до 10 років, починаючи з 2022 року.

Цікаво, що перше читання законопроєкту зазнало нищівної критики та до другого читання надійшов фактично інший документ.

Парламентарі вирішили плавно та планомірно змінювати ситуацію. Замість частки 25-40% товарів "made in Ukraine", у перший рік у товарах державних закупівель буде лише 10% вітчизняного виробництва.

Але ступінь локалізації, тобто величину частки українського товару у питомій вазі вартості, збільшуватимуть щороку, впродовж 5 років, до 2028 року, коли вона досягне 40%.

Також важливо, що зміни будуть стосуватися не всіх категорій товарів. Всі вони перераховані у документі. Зокрема йдеться про такі вироби, як турбогенераторні установки, різноманітні конденсатори, автомобілі для потреб швидкої допомоги та ДСНС, громадський транспорт та інші транспортні засоби, залізничні локомотиви та пасажирські вагони, вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном тощо.

Ступінь локалізації виробництва визначається виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розрахувати її можна використовуючи

  • величини митної вартості сировини або інших матеріалів;
  • вартість імпортних сировин;
  • собівартість товару.

Також в остаточній версії законопроєкту CPV-коди вирішили замінити на чітко прописані назви товарів. Це розв'язало питання щодо вимоги до локалізації, які могли стосуватися цілої низки товарів, аналогів яких в Україні не виробляють.

Варто зазначити, що критики висували кілька претензій. По-перше, впровадження одразу великої частки товарів українського виробника у держзакупівлях. Заявляли, що таким чином це спричинило б заборону на імпорт цілої групи товарів.

По-друге, CPV-коди. Ці номенклатурні означення використовують у державних тендерах не тільки для закупівлі конкретних товарів, назви яких у них вказані, але й для закупівлі їхніх окремих частин, або ж взагалі подібних товарів.

Економісти Київської школи економіки зазначали, що фактична заборона на імпорт цілої низки видів товарів, яка містилася в ухваленому у першому читанні законопроєкті про локалізацію, могла коштувати економіці України 0,5% ВВП щороку замість очікуваного депутатами додаткового зростання на майже 4%.

Але завдяки змінам, які були прийняті та увійшли до документа у другому читанні вже не можна казати про заборону на імпорт певних товарів.

Також документ у першому читанні порушував Угоду про асоціацію та Світової організації торгівлі.

Тому, з-під дії закону вивели товари та послуги, виготовлені у країнах, з якими Україна уклала міжнародні договори про державні закупівлі. А це країни ЄС та СОТ.

Обмеження на закупівлю продукції машинобудування буде поширюватися на Туреччину, Білорусь, Росію тощо, з якими Україна не укладала таких договорів.

Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету з питань економічного розвитку у парламенті прокоментував прийняття закону на своїй Facebook-сторінці:

"Прийняття локалізації, на мою думку, є одним з найкращих проявів євроінтеграції України. Адже це рідкісний випадок, коли ми не виконуємо доручення єврочиновників, а впроваджуємо в Україні ті підходи, які європейці застосовують у себе і які є частиною їх шляху до успіху. Такі самі підходи застосовують в США, Туреччині, Японії, Південній Кореї і в багатьох інших країнах".

Нагадаємо, що в Україні назвали 40 найуспішніших молодих політиків, які зуміли заявити про себе в останні 2,5 роки.

Нагадаємо, що у США вирішили питання дефолту, піднявши борговий поріг.

Нагадаємо, що названі причини, чому інвестиційна привабливість України знижується.