Чому держава недоотримала мільярди від офіційного гемблінгу

За даними Opendatabot, у державну скарбницю надійшли 1,34 млрд грн від грального бізнесу. Нагадаємо, серпень 2020 року став історичним для українських гемблінг-бізнесменів, адже саме тоді було прийнято Закон, який легалізував гральний бізнес в Україні. Мета закону – регулювання грального бізнесу та його детінізація, та, як наслідок - надходження до державної скарбниці.

Закон легалізував такі види гембілнгу в Україні, як:

  • у наземних гральних закладах - казино;
  • у мережі інтернет – онлайн-казино;
  • в букмекерських пунктах (букмекерська діяльність);
  • у залах гральних автоматів та в покер в мережі Інтернет.

Для того, щоб працювати у цих напрямках, заклади мають виконати три умови - отримати ліцензію, використовувати сертифіковане гральне обладнання і онлайн-системи та під'єднати це обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу.

Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) почала видавати перші ліцензії у лютому 2021 року. Найбільша частина надходжень – 360 млн грн - станом на листопад 2021 року надійшла від продажу ліцензій на організацію азартних ігор у гральних залах казино. Онлайн-казино принесли державі 304 млн грн. Гральні автомати — 309 млн грн.

У державному бюджеті на 2021 рік було заплановане отримання доходів від грального бізнесу у розмірі 7,4 мільярда гривень, проте держава заробила лише 1,34 млрд грн, 18% від запланованих доходів.

За час, що минув від лютого до листопада, КРАІЛ було видано понад 40 ліцензій на всі типи ігрової діяльності. Крім того, приблизно 70 дозволів, що підтверджують відповідність приміщення законодавчим вимогам, отримали готелі категорії від 3 до 5 зірок.

Що кажуть у КРІАЛ

За словами Антона Кучухідзе, заступника голови консультаційно-експертної ради КРІАЛу, у бюджеті на 2021 рік заклали 7,4 мільярда гривень прибутку з гемблінг бізнесу.

"Однак вони заклали з технічною помилкою написавши у графі "ліцензійні платежі". Ліцензійних платежів реально було отримати від одного до півтора мільярдів гривень, і держава вже отримала від ліцензії 1,2 мільярда гривень", - заявив Кучухідзе у інтерв’ю Петру Охотіну на Tiger News.

Він пояснив, що в цілому кумулятивний ефект від легалізації - це готельна інфраструктура, готельний персонал, підрядники, IТ, реклама, маркетинг тощо. То держава вже отримала понад 30 мільярдів гривень за різними доходами з різних напрямків внаслідок легалізації.

Коментуючи надходження від легалізації, Кучухідзе зазначає, що позитив і перші інвестиції, а відповідно, і надходження до держскарбниці, з’явилися ще до підписання Закону. Ще у серпні 2019 року, коли у Туреччині на бізнес-форумі Зеленський заявив про легалізацію грального бізнесу в недалекому майбутньому, турецькі бізнесмени почали вкладати у розвиток інфраструктури.

"Це був певний меседж, адже туризм і гральний бізнес дуже взаємопов'язані. І до речі, дуже багато уваги саме турецькі інвестори приділяють питанню розвитку гемблінгу в Україні з точки зору інвестування або в готелі або інвестування у підприємства які отримують ліцензію і стануть організаторами азартних ігор", - зазначив Кучухідзе.

За словами Антона Кучухідзе, обсяг грошей, які держава отримала у вигляді податків ліцензійних платежів на сьогодні, вже перевищують 30 мільярдів гривень.

Думка юристів

На думку партнера Юридичної групи LCF, керівника практики податкового права Андрія Реуна, наразі в Україні відсутній прийнятний баланс між вартістю ліцензій і податковим навантаженням як на бізнес, так і на гравців.

Він зазначає, що ліцензія за відкриття казино в Києві обійдеться у 360 мільйонів гривень, які треба виплатити впродовж 5 років.

"Це не всі платежі, які вимагає держава з грального бізнесу. За законом, слід сплачувати щорічні платежі за кожну одиницю обладнання. Наприклад, за кожний гральний автомат необхідно сплатити 36 тисяч гривень на рік".

Андрій Реун підкреслює, що крім сплати податку з доходу, організатори азартних ігор повинні платити податок на прибуток підприємств.

Де в Україні можна пограти?

Першість за кількістю закладів азартних ігор посідає Київ. Тут знаходиться 10 залів з гральними автоматами, та 4 повноцінних казино при готелях.

У Львові 6 гральних залів та 1 казино. У Харкові 5 гральних залів та одне казино, в Одесі – 4 гральних зали та одне казино.

Варто зазначити, що єдиного підходу щодо регулювання грального бізнесу у світі не існує, однак, приміром, у Чорногорії обмежилися сумою ліцензії у 2 мільйонів євро разового і 50 тисяч щорічних платежів. Естонія просить за ліцензію 51 200 євро, в Румунії легалізація грального бізнесу коштує 11000 євро.

Антон Кучухідзе у розмові з Петром Охотіним зазначав, що це лише перше регулювання і законодавство, і за 3-4 роки, його будуть переглядати, як і будь-яку бізнес-модель. Відповідний розширений законопроєкт №2713-д вже знаходиться у роботі, та буде розглядатися депутатами та Комісіями для вдосконалення регулювання.

Нагадаємо, що представник КРІАЛ розповів, скільки грошей країні приносить легальний гральний бізнес.

Нагадаємо, що Денис Шмигаль розповів про причини сповільнення інфляційних процесів.

Нагадаємо, що у Facebook подорожчала реклама, українці будуть платити більше.