Уряду планують повернути право стримувати націнку на харчові продукти "соціальної" категорії

У Верховній Раді планують боротися зі здорожчанням основних харчових продуктів шляхом повернення державного регулювання цін, завдяки якому націнка на такі товари не перевищувала б 5-15%. Відповідний законопроєкт, ініційований нардепами від "Слуги народу" та депутатських груп "Довіра" і "За майбутнє" зареєстрований на сайті парламенту.

Документ передбачає, що перелік "соціальних" продуктів, ціни на які мають регулюватися, складе Кабінет міністрів, проте, в будь-якому випадку, до нього мають входити наступні товари:

  • хліб (житньо-пшеничний та білий);
  • курячі яйця категорії С1;
  • вершкове масло жирністю не менше 72,5%;
  • соняшникова олія;
  • пшеничне борошно;
  • макаронні вироби із борошна вищого ґатунку;
  • цукор;
  • гречана крупа;
  • молоко жирністю не менше 2,5%
  • курятина;
  • мінеральна негазована вода.

За словами авторів законопроєкту, мета їхньої ініціативи полягає у захисті інтересів соціально вразливих категорій населення. При цьому нардепи посилаються на країни Євросоюзу, в яких ціни на деякі групи харчових продуктів справді регулюються державою.

В Україні Держпродспоживслужбу позбавили права втручатись в процес ціноутворення на харчові продукти ще у 2017 році. Скептики прогнозували, що завдяки цьому рішенню ціни на продукти стануть захмарними, проте з часом стало зрозуміло, що на вартість продовольчих товарів цілком закономірно впливають сезонність та інфляція, а не бажання виробників та торговельних мереж підзаробити.

Втім, пандемія COVID-19 та викликаний нею глобальний економічний спад напряму вплинули на вартість харчових продуктів не тільки в Україні, а й в усьому світі. Ситуації не зарадив навіть "врожайний" 2021 рік, оскільки подорожчання енергоресурсів та підвищений попит на провізію у світі диктує високі ціни для українських експортерів агропродукції, які, своєю чергою, синхронізують внутрішні ціни із світовими.

Чи варто повертати державне регулювання цін на продукти заради того, щоб споживачі перестали лякатися цінників у супермаркетах? Експерти називають таку політику популістичною та наголошують, що вона суперечить законам ринкової економіки. Зокрема, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук називає згаданий законопроєкт "поверненням у радянський Союз" та прогнозує, що за таких умов чимало аграріїв вирішать просто відмовитись від виробництва.

"Якщо держава регулює скільки буде коштувати олія, то нехай скажуть, що ціна газу для промислових виробництв теж буде 8 тис. грн за тисячу кубометрів, а не 45−50 тис. грн за тисячу кубометрів, як є зараз. Якщо вони кажуть, що будуть регулювати ціна на олію, то ціни на мінеральні добрива також мають залишитися на рівні 6−7 тис. грн/т, ви не будете купувати дорожче по 22 тис. грн/т... з практики це зробити нереально. І якщо держава почне жорсткими механізмами регулювати ціни, то побудувати ринкову економіку не вдасться", - вважає Марчук.

При цьому варто зауважити, що остання спроба уряду втрутитись в політику ринкового ціноутворення фактично провалилася - мова йде про наслідки державного регулювання цін на пальне, яке було введене в травні 2021 року. Тоді запроваджене регулювання максимальної торговельної надбавки на продаж пального призвело до того, що з прейскуранта одразу кількох мереж АЗС зникло пальне преміум-класу - компанії заявили, що зазнають збитків через втручання держави.

Повернути "брендове" пальне у продаж вдалося лише після того, як в Мінекономіки заявили - ціни на нього держава не чіпатиме. При цьому ціни на бензин і дизель в Мінекономіки регулюють і досі, що не заважає власникам мереж АЗС підіймати ціни максимально - наскільки це дозволяє постанова уряду - високо.

Нагадаємо, через пандемію COVID-19 у світі скоротилося виробництво сировини, через що виробники, своєю чергою, змушені підняти ціни на харчові продукти.

Нагадаємо, Україна подолала пік інфляції - тепер її рівень, згідно з прогнозом Регулятора, знижуватиметься.

Нагадаємо, ціна соняшникової олії знизилась, але експерти прогнозують нове здороження найближчим часом.