Що таке механізм "декарбонізації" та як він вплине на торгові взаємини України та ЄС

Механізм "декарбонізації містить коригування імпорту для окремих товарів, пов’язаних з викидами парникових газів у атмосферу. За словами Андрія Андрусевича, старшого аналітика Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", та незалежного експерта Олексія Хабатюка, які детально пояснили механізми регулювання вуглецевої межі, та ризки його впровадження, для України існує небезпека у сфері торгівлі з ЄС.

Що таке "вуглецеве мито"

Експерти заявляють, для розуміння CBAM називають спеціальним митом, однак це не зовсім так.

В ЄС запропонували впровадити CBAM на п’ять груп товарів. Це електроенергія, міндобрива та продукція чорної металургії, алюмінію та цементу.

Регулювання полягає в тому, щоб ці 5 видів продукції імпортувалися до ЄС за спецпорядком. Він включає декларування, методи розрахунку, перевірки пов’язаних викидів, механізм визначення ціни CBAM-сертифікатів.

Для чого ввели CBAM?

У Євросоюзі ввели податок на виробництво товарів, які виготовляють з високими парниковими викидами. У ЄС побоюються, що це спровокує перенесення виробництв у інші країни, де такий податок мінімальний, або його нема.

Євросоюз до 2050 року задекларував вуглецеву нейтральність, тому саме зараз було вирішено впровадити такий механізм.

На думку фахівців, такі механізми не зменшують викиди, а лише спотворюють ринкові механізми торгівлі.

Україна і СВАМ: ризики та наслідки

Останніми роками Євросоюз став найбільшим торговельним партнером України. Частка зовнішньоторговельний обігу виросла до 41%.

Товари, які підлягали під механізм CBAM займали 17% від усього обігу.

Проте "Чорні метали" займали 85%, це найбільш вразлива продукція, яку Україна постачала до ЄС.

Аналітики заявляють, що через цей показник введення CBAM спровокує втрати до 300-900 млн євро на рік. Також це суттєво погіршить конкурентоспроможність відносно виробників з ЄС та Туреччини. Проте виробники, які виготовляють чавун та сталь методом електродугового переплавляння можуть отримати переваги.

Крім того, вразливою галуззю стане виробництво електроенергії. Аналітики припускають, що продавати електроенергію з Бурштинської ТЕС стане невигідно. Обсяг експорту сягає 6 млрд кВт∙год, що в грошовому еквіваленті дорівнює 300 млн євр на рік.

Можливість для експорту електроенергії буде лише серед виробників, які або не мають вуглецевих викидів, або ці викиди низькі.

На думку аналітиків це також стимулюватиме Україну модернізовуватися.

"З точку зору України CBAM потребує прагматичного ставлення: адаптуватися і знайти вигоди, зокрема перетворити на стимули до модернізації", - підсумували аналітики.

Нагадаємо, Україна показала зростання експорту за 9 місяців на понад 50%.

Раніше Tiger News повідомляв, що Міненерго хоче переглянути зобов'язання по збереженню клімату.

Tiger News інформував, що Україна купуватиме зброю та військову техніку за трирічним планом.