Експерт пояснив, чому не варто покладатися на статус "великої аграрної держави"

Протягом останніх 10 років Україна впевнено йшла шляхом деіндустріалізації, скорочуючи машинобудівний експорт та нарощуючи сільскогосподарський, в результаті чого частка аграрного валу у 2020 році, за офіційними даними, сягнула 50% (проти 7-8% машинобудівного). Враховуючи світовий попит на харчові продукти, слава "аграрної держави" та відносне економічне благополуччя, яке забезпечує Україні експорт зернових, статус загальновизнаного експортера сировини на цей момент можна вважати успіхом. Втім, про те, що буде в разі закінчення "зернового віку" в уряді замислюватись вперто не бажають, наголошує економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Попит на продукти харчування, стверджує експерт, не може бути і ніколи не був вічним: невблаганні закони світової економіки рано чи пізно призведуть до того, що високі ціни на сільськогосподарську сировину вплинуть на розвиток альтернативних технологій. Це, своєю чергою, призведе до обвалу цін, в результаті чого Україна, образно кажучи, опиниться на роздоріжжі, та ще й з порожніми кишенями.

"Наші нинішні "політичні еліти"...зацікавлені лише в тому, щоб засіяти рапсом, кукурудзою, пшеницею чи соняшником чергову сотню гектарів ріллі та репатріювати отримані мільярди на свої офшорні рахунки....Коли настане час Х та зерно перестане "платити", у них та їхніх сімей є "запасні аеродроми" за кордоном", - переконаний Кущ.

На думку Олексія Куща, врятувати Україну від "часу Х", який рано чи пізно настане, могло б створення національних резервних фондів, які б наповнювалися коштом мита на експорт сировини та рентою на природні ресурси. Крім того, для розвитку переробної промисловості варто було б передбачити податкові стимули, завдяки яким на експорт йшла б не сировина у "природному" вигляді, а, хоча б, напівфабрикати з неї.
"А для цього потрібна наступність еліт, але не цих, які зараз знаходяться при владі. Переймати в них, по суті, нічого. крім негативного досвіду", - резюмував Олексій Кущ.

Нагадаємо, починаючи з 2022 року земельні ділянки, передбачені на продаж, оцінюватимуть за новою методикою.

Нагадаємо, в Мінагро пропонують трансформувати формат безоплатної приватизації землі.