У Національному антарктичному науковому центрі розповіли про переваги, які отримає Україна від покупки криголаму у Великобританії

Криголам James Clark Ross, придбаний Україною у Великобританії, остаточно став українським науковим судном після перейменування в "Ноосферу" на честь знаменитої теорії українського науковця Володимира Вернадського. Вже взимку "Ноосфера" має здійснити свій перший рейс в Антарктику в якості українського судна, чого з нетерпінням чекають у Національному антарктичному науковому центрі. В Мережі тим часом не вгавають дискусії з приводу того, чи дійсно Україні настільки потрібен корабель вартістю 5 мільйонів доларів, який до того ж вірою та правдою відслужив британським науковцям аж 30 років. Сумніви з цього приводу спробував розвіяти керівник НАНЦ Євген Дикий в інтерв'ю BBC.

Зокрема, Дикий впевнений, що українській науці "Ноосфера" здатна прослужити як мінімум 20-25 років, причому за цей час судно повністю окупить свою вартість, оскільки кожна нова експедиція, заради якої українським полярникам доводилося фрахтувати іноземні кораблі, обходилася бюджету у 1,5 мільйони доларів. Крім того, варто враховувати, що "Ноосфера" - не транспортник, а наукове судно, здатне здійснювати важливу роботу з дослідження арктичних та антарктичних вод навіть у важкодоступних місцях планети.

"Судно саме по собі є не меншим науковим активом, ніж станція, але це ще й рухомий актив. "Ноосфера" бере на борт до 50 науковців. Тобто це плавучий інститут, який більше ніж удвічі збільшує можливості української антарктичної програми", - вважає Євген Дикий.

При цьому бюджетні витрати на наукову полярну програму справді збільшаться (у 2022 році - на 43 мільйони гривень) у порівнянні з попередніми роками, але це цілком закономірно, оскільки тепер можливості дослідників значно зросли. Таким чином 172 мільйони, закладені в бюджет на дослідження Антарктики у 2022 році, при конвертації у долари дорівнюють 6,6 мільйона.

"Для порівняння: вартість одного кілометра доріг по "Великому будівництву": 5 млн доларів. А тут вартість повного року морських досліджень - десь така сама", - наводить яскравий приклад Євген Дикий.

Керівник НАНЦ вважає, що вже за кілька років Україна змогла б відшкодувати частину витрат, допомагаючи з транспортуванням науковцям з інших країн, які досі не мають власних полярних суден. Звісно, комерційним науковий проєкт ніколи не стане і про можливі прибутки мова навіть не йде, але подібні "бонуси" ніколи не завадять, та й можливості міжнародного наукового співробітництва розширяться в рази.

За словами Євгена Дикого, дослідження Світового Океану - річ прибуткова вже сама по собі, про що, на жаль, мало хто знає. З усім тим, мова йде про великі гроші, оскільки наукове судно здатне вести розвідку покладів корисних копалин. Враховуючи, що "Ноосфера" здатна відбирати проби з глибини до 8 кілометрів, в перспективі дослідницьке судно може прислужитися не лише науці, а й економіці.

"Морські дослідження - це не витрати, а інвестиції", - підсумовує Євген Дикий.

Що ж до ексвласників "Ноосфери", британських науковців, то вони з теплотою згадують про свій колишній корабель та високо оцінюють його потенціал. При цьому вчені запевняють - ніяких проблем із судном їхні українські колеги не матимуть.

Варто додати, що науковці Сполученого Королівства вже отримали заміну дослідницькому судну, проданому Україні - новий RRS Sir David Attenborough обійшовся британцям у близько 274 млн доларів. Зважаючи на це, 5 мільйонів доларів, які заплатили українці за можливість повноцінного дослідження Антарктики, вже видаються не надто великою сумою.

Нагадаємо, придбавши у Великобританії криголам James Clark Ross, Україна зекономить мільйони доларів на антарктичних експедиціях.

Нагадаємо, українські полярники знайшли шість невідомих раніше видів життя в Антарктиці.

Нагадаємо, танення льодовиків, спричинене глобальним потеплінням, вже у 2030 році загрожує затопленням деяким містам.