У Верховній Раді можуть відновити застарілий конфлікт з ЄС

Депутати внесли на розгляд законопроект №3739, який раніше викликав багато суперечок і резонанс не тільки в українському суспільстві, а й за кордоном.

Йдеться про документ, який передбачає пільги для вітчизняного машинобудування. На думку критиків у ньому закладена громіздка і корупційна схема, яка навпаки змінить на гірше стан галузі. Крім того, документ у своїй основі суперечить Угоді про асоціацію з ЄС.

Після того як документ минулого року його прийняли в першому читанні, в ЄС негативно відреагували, але українська влада запевнила, що приймати цей закон не будуть. Минуло півтора року і ось він знову в Раді.

Причому заздалегідь заплановано прийняти його за спецпроцедурою, тобто без довгих обговорень.

У документі опублікованому на порталі парламенту існують пункти, які можуть значно погіршити відносини між Україною та Європейським Союзом. Хоча варто зазначити, що за процедурою в законопроєкт можна впровадити зміни.

Що пропонують у законопроєкті?

Депутати хочуть змінити правила державних закупівель. У разі прийняття проєкту, Україна опиниться на межі прірви у відносинах з Брюсселем.

Законопроєкт має на меті введення додаткового критерію в системі держзакупівель, на рівні локалізації виробництва.

Зазначимо, що втілити в життя таку пропозицію важко зокрема, через те, що наша країна має певні зобов'язання перед СОТ і ЄС. Про ці зобов'язання Україні нагадали не тільки в ЄС, але і в США, зазначивши, що порушення Києвом міжнародних зобов'язань матиме наслідки.

Ідея Угоди про асоціацію полягає в тому, щоб надати рівні права українському та Європейському бізнесу.

Підписавши Міжнародний документ, Україна зобов'язалася надавати доступ до свого ринку державних закупівель. Натомість отримала доступ до зовнішніх ринків 47 держав, включаючи країни ЄС, Великобританію, США, Японію, Канаду, Гонконг, Сінгапур, Корею та ін.

Власне прийняття документа закриє українським виробникам ринок держзакупівель ЄС, який, завдяки Угоді про асоціацію, почав відкриватися для України.

Критика і резонанс навколо проєкту відклав його в дальній ящик. Однак у лютому 2021 року з'явився "виправлений" текст до другого читання. Основна зміна-більш плавне посилення вимог до локалізації. Не 25-40%, а через три роки-вирости до 40-60%, а – 10%, але щорічно збільшувати його на 5% до досягнення рівня 40%.

Однак ці зміни жодним чином не виправляють проблему, яка загрожує торговим конфліктом між нашою державою і Євросоюзом.

Щоб уникнути конфлікту слід внести правки, які б вивели зі сфери дії проєкту ті держави, з якими в України підписані відповідні угоди.

Минулого року віцепрем'єрка Ольга Стефанишина пояснювала:

"У поточній редакції законопроєкт № 3739 суперечить міжнародним зобов'язанням України. Відповідний законопроєкт не застосовуватиметься до країн СОТ та ЄС, оскільки міжнародні зобов'язання передбачають інші умови роботи у сфері держзакупівель".

На думку юристів, єдиний варіант, при якому Україна може ввести принцип локалізації при державних закупівлях - обмеживши його використання, не поширюючи його норми на всі країни, які є членами GPA, тобто Угоди СОТ щодо доступу до держзакупівель, яку підписала і ратифікувала Україна.

Крім ЄС, цю угоду підписали ще 19 країн, включаючи Великобританію, Швейцарію, США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, Ісландію і навіть Молдову.

У разі таких винятків вимоги щодо локалізації поширювалися б на продукцію з РФ, Білорусі, Китаю та Туреччини до підписання з цією країною Угоди про вільну торгівлю.

"Мотор Січ" назвала терміни старту серійного виробництва.

В Україні набув чинності закон, який дозволяє державі втілити сучасну практику при закупівлі зброї та техніки для ЗСУ.

В Україні планують запустити серійне виробництво електровантажівок.