Чи виконає Україна зобов'язання, які дав Зеленський на кліматичному саміті та чим це загрожує країні

Нещодавній кліматичний саміт, який проходив у Глазго мав на меті привернути увагу владу країн до змін клімату. На конференції був присутній і президент України, який пообіцяв виконати поставлені цілі у скорочення до 2030 року викиди парникових газів на 40%.

Економіст та аналітик Олексій Кущ прокоментував заяву Зеленського, та розповів, чим загрожує скорочення використання викопних енергоресурсів. На думку економіста, досягти таких швидких кроків у реалізації програми зі скорочення викидів парникових газів можна у два способи.

Перший – перейти на "зелену економіку", друге – зменшити індустріальні потреби виробництв.

Якщо досягти першого, тобто переходу на відновлювальні та "зелені" види енергії надто складно і задорого для України, і навряд ми впораємося до 2030 року, в Україні просто немає на це грошей, то деіндустріалізація суттєво вплине на соціальні стандарти у бік погіршення.

На думку Куща, якщо спостерігати з 1991 року, то Україна й так значно зменшила викиди через падіння виробництва. Не останню роль зіграло те, що в Україні зупинила роботу працюючого блоку Чорнобильської АЕС, також відмова від ядерної зброї стала внеском у декарбонізацію світу.

Кущ зазначив, що у Глазго понад 40 країн взяли на себе зобов’язання відмовитися від використання енергоносіїв, таких як вугілля, нафти та інших видів викопного палива.

Варто зазначити, на саміті були й ті країни, які відмовилися від вугільних обмежень, це країни, у яких вугілля споживається найбільше в світі - Австралія, Китай, Індія та США.

Для України, у якої населення споживає найменшу кількість електроенергії (40% населення не споживають навіть 100 Квт-год на місяць) та за найнижчими тарифами у Європі, перехід на декарбонізоване суспільство несе значні ризики.

"Зелена енергія" за словами Куща дорога не лише для населення, але й для бізнесу, який може втратити конкурентоспроможність проти тих країн, хто поставить декарбонізацію на паузу.

Для того, щоб відмовитися від вугілля необхідно знайти чим його компенсувати.

Олексій Кущ зазначає, що в США зазначили, що для того, щоб зменшити вартість сонячної електроенергії необхідно встановлювати сонячні електростанції на сотні гігават уп'ятеро швидше, ніж це відбувається зараз. Цього не досягти без дотацій та пільг від держави.

На думку фахівця, якщо Україна відмовиться від реалізації "зеленого курсу", то наша країна буде не вписуватися у концепцію Європи, яка обрала «зелену енергетику» як ключовий напрямок виходу економіки з коронакризи.

"Найближчими роками стане ключовим абсорбентом внутрішніх інвестицій та державних дотацій на трильйони євро".

На цей час існують таки види промисловості, які несуть значний вуглецевий слід - енергетика, видобуток вуглеводнів, металургію, сільське господарство, переробну промисловість. Проти цих сегментів економіки і буде націлений прикордонний вуглецевий збір під час експорту товарів до ЄС. Орієнтовний розмір збору – $30 за тонну CO2.

На думку Куща, це може привести до того, що частина країн втратить свої конкурентні переваги над ринком ЄС.

За даними Boston Consulting Group (BCG), запровадження вуглецевого збору може змінити відносні позиції виробників сталі на ринку ЄС на кривій витрат.

На думку Куща найближчим часом країни світу будуть розподілені на кілька груп. Це ті, які прямують "екологічним" курсом та витрачають значні кошти на переформатування енергетики в "зелену". Ті країні, які відмовилися від курсу на "зелену енергію" та й надалі користуватимуться дешевими неекологічними енергоресурсами, та ті країни, що розвиваються, імплементують "зелений курс" в обмін на компенсатори з боку багатих економік і втрачають свою конкурентоспроможність.

Один з найбільших інвестиційних банків, ЄБРР, який інвестував у розвиток зеленої енергетики, може згорнути діяльність в Україні.

Як Європа сподівається пережити енергетичну кризу завдяки АЕС.

Україна пообіцяла відмовитись від використання вугілля в енергетиці до 2040 року