В парламенті запропонували виділити 3 мільярди гривень на допомогу бізнесу, що працює в "червоній" карантинній зоні

У Верховній Раді знову пропонують перекроїти багатостраждальний держбюджет на 2021 рік з тим, щоби його дохідна та видаткова частини були збільшені на 3 мільярди гривень. На думку авторів документу, нардепів від фракції "Слуга народу", наразі такий крок необхідний для підтримки малого та середнього бізнесу, який працює в межах "червоної" карантинної зони. Ініціатива, безумовно, актуальна і потрібна, але експерти вже встигли розкритикувати законопроєкт, знайшовши в ньому низку помилок та невідповідностей.

Зокрема, автори законопроєкту вважають, що бажані 3 мільярди гривень у бюджеті знайдуться: завдячуючи тому, що з січня по жовтень планові показники надходжень від податку на прибуток підприємств, рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів та води, ПДВ на вироблені в Україні товари було перевиконано, потрібну суму "нашкребти" вдасться. Втім, є і нюанси: так, за словами радника президента Олега Устенко, доходи держбюджету внаслідок локдауну можуть виявитися нижчими за очікувані, внаслідок чого на реалізацію законопроєкту доведеться витрачати додаткові кошти.

Хай там як, але законопроєкт не дає чітких відповідей одразу на декілька питань: так, розподіленням грошей чомусь має займатися Мінекономіки (хоча, за логікою, цим мало б займатися Мінсоцполітики), поданий паралельно законопроєкт передбачає "перекроювання" бюджету з метою віднайти 2,5 мільярди на "Велике будівництво" (що буде з бюджетом в разі ухвалення обох законопроєктів - лишається тільки здогадуватися). І, нарешті, головне: документ не конкретизує, який саме вид "карантинної" підтримки бізнесу має виплачуватися та яким чином він пов'язаний зі законопроєктом, завдяки якому 3 мільярди гривень на підтримку бізнесу були виділені навесні 2021 року.

Річ у тім, що попередня програма допомоги передбачувала виплату в розмірі 8 тисяч гривень самозайнятим українцям, найманим працівникам та ФОПам в тому випадку, якщо вони постраждали через введення карантинних обмежень. Втім, передбачена була і низка своєрідних "фільтрів": на допомогу не мали права розраховувати особи, які працюють за сумісництвом, мають зарплату, яка перевищує 30 тисяч гривень, а також ті, за яких не було сплачено ЄСВ. ФОПи "відфільтровували" за часом реєстрації, часом припинення діяльності та сплатою ЄСВ менш ніж за шість місяців у попередньому році. На перший погляд, такі "фільтри" видаються дієвими та правильними, але, разом з тим, завдяки їм без державної допомоги лишилися тисячі людей, які насправді її потребували.

На думку економіста Олексія Куща, ані чинна, ані запланована програми підтримки бізнесу не рятують ситуацію.

"Що могло би дійсно допомогти нашій економіці - це точкова компенсація споживацької активності соціально незахищених верств населення: пенсіонерів, які втратили внаслідок карантину додатковий заробіток, студентів, які втратили можливість тимчасової трудової зайнятості...Враховуючи наш рівень функціональної готовності, така допомога могла б виділятися у вигляді: додаткової пенсії, стипендій, соціальних виплат родинам з дітьми, інвалідам, малозабезпеченим, хворим на ковід і т.д. Хоча б на рівні прожиткового мінімуму на час карантину", - вважає Кущ.

За словами економіста, на всі ці потреби знадобилося б приблизно 100 мільярдів гривень, які варто було б "вливати" у споживацький ринок протягом кількох місяців і частинами - коштом цього вдалося б компенсувати втрати, які економіка несе через споживання, яке неухильно знижується.

"Такі програми мали б набагато більший рівень мультиплікатора в частині зростання ВВП, ніж всі застосовані урядом заходи разом узяті, не дивлячись на те, що витрачено на них було, як мінімум, в три рази більше", - резюмує Олексій Кущ.

Нагадаємо, на думку експерта, уряд має переглянути підхід до оподаткування та зняти податковий тягар з населення, переклавши його на бізнес.

Нагадаємо, жорсткі перевірки витрат українців впровадять наприкінці 2022 року.

Нагадаємо, податкова амністія передбачає, що в майбутньому будуть діяти санкції для тих, хто не "відбілив" свої активи.