"Поскарантинна економіка" важко відходить від жорстких обмежень через низьку платоспроможність населення

Адаптивний карантин, який прийшов на зміну локдауну, дозволив економіці України трохи оговтатися від важких наслідків жорстких карантинних обмежень, запроваджених у 2020 році. Втім, третя хвиля COVID-19 змусила уряд замислитись про те, як одночасно вберегти людей і не зробити вкрай хитку економічну ситуацію ще складнішою. Сьогодні можливість того, що карантинні обмеження знову гранично посилять, невелика, проте вона існує. Наслідком таких дій, на думку економіста Олексія Куща, стане втрата приблизно 0,5% ВВП в тому випадку, якщо локдаун триватиме всього один місяць.

В якості сумного прикладу Кущ наводить локдаун весни 2020 року, який завдав нищівного удару економіці та значно знизив платоспроможність населення. При цьому експерт вважає, що український Кабмін часто діє за принципом сліпого копіювання моделей посткарантинного відновлення економіки, які застосовуються в інших країнах, нерідко обираючи саме ті з них, які найменше відповідають вітчизняним реаліям.

Так, на думку Куща, ні програма кредитування бізнесу "5-7-9", ні президентське "Велике будівництво" не сприяли динаміці зростання економіки, оскільки перша пішла здебільшого на покриття старих боргів підприємців, а дорожнє будівництво взагалі збагатило лише підрядників та компанії-виробники матеріалів.

"Що могло би дійсно допомогти нашій економіці - це точкова компенсація споживацької активності соціально незахищених верств населення: пенсіонерів, які втратили внаслідок карантину додатковий заробіток, студентів, які втратили можливість тимчасової трудової зайнятості...Враховуючи наш рівень функціональної готовності, така допомога могла б виділятися у вигляді: додаткової пенсії, стипендій, соціальних виплат родинам з дітьми, інвалідам, малозабезпеченим, хворим на ковід і т.д. Хоча б на рівні прожиткового мінімуму на час карантину", - вважає Кущ.

За словами економіста, на всі ці потреби знадобилося б приблизно 100 мільярдів гривень, які варто було б "вливати" у споживацький ринок протягом кількох місяців і частинами - коштом цього вдалося б компенсувати втрати, які економіка несе через споживання, яке неухильно знижується.

"Такі програми мали б набагато більший рівень мультиплікатора в частині зростання ВВП, ніж всі застосовані урядом заходи разом узяті, не дивлячись на те, що витрачено на них було, як мінімум, в три рази більше", - резюмує Олексій Кущ.

Нагадаємо, економіст пояснив, чому фіксована ціна на газ не захистить українців від високих цін на товари та послуги.

Нагадаємо, на думку експерта, Україна має розв'язати локальні економічні проблеми перш ніж готуватися до глобальної світової кризи.

Нагадаємо, розрив між промисловою та споживчою інфляцією в Україні може призвести до скорочення виробництва та закриття підприємств.