Україна може стати транспортним суперхабом, приєднавшись до китайського проєкту "Нового Шовкового шляху"

Протягом останніх десяти років Китай активно втілює в життя проєкт "Нового шовкового шляху", за допомогою якого товари китайського виробництва швидше потрапляли б до Європи сухопутним шляхом. Участь в ньому України, враховуючи її географічне положення та розвинену залізничну мережу, здавалася б закономірною, проте на цей момент справа обмежилася лише одним експериментальним рейсом, який включав залізничні ділянки та поромні переправи Чорного та Каспійських морів та був відправлений ще у 2016 році. Далі ініціатива "забуксувала" - на думку експертів, це сталося через неконкурентоспроможність маршруту та, відповідно, відсутність попиту на перевезення товарів через Україну. Втім, фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що в недалекому майбутньому Україна все ще має можливість виступити в ролі суперхабу.

Зокрема, на думку Куща, Китай перш за все зацікавлений в мінімізації залежності від Росії та прагне захиститися від потенційного санкційного тиску з боку низки країн. Відіграє свою роль і мінімізація країн-учасників логістичного ланцюга, оскільки в цьому випадку відпадає необхідність укладати нові пакетні домовленості та завойовувати прихильність місцевих еліт.

"В даному контексті Китай має лише два варіанти обхідних транзитних шляхів до ЄС, минаючи РФ та Казахстан (якщо не рахувати морські маршрути): перший - через Туреччину і далі на Балкани та ринок ЄС; другий - через Туреччину та\або Азербайджан і Грузію до портів Чорного моря і далі в Україну та на ринок ЄС", - зазначає Олексій Кущ.

Обираючи з цих двох варіантів саме "українську модель", Китай лише виграє, оскільки отримує не лише доступ до розгалуженої залізничної мережі, а й "бонуси" у вигляді розширення географії маршрутів на Росію, Білорусь та країни Балтії.

Виграє, звісно, і Україна, яка таким чином опиниться на вістрі "Нового Шовкового шляху" та перетворюється на розподільчий транзитний хаб. Несе свої переваги і поромна складова маршруту.

"В такому варіанті з Китаю до ЄС через Пакістан, Афганістан, Іран, Туреччину і Україну будуть йти товари китайського експорту, а у зворотному напрямку - німецьке обладнання, іранська нафта, українські руда та зерно, афганська мідь і рідкоземельні метали. Для нас це унікальний шанс отримати транспортне плече на ринки Середньої, Центральної та Південної Азії, а також (і це головне) Китаю, обходячи територію РФ", - підкреслює економіст.

На думку Олексія Куща, для того, щоб не проґавити цей шанс, уряд України має якнайскоріше подати заявку на вступ в Азіатський банк інфраструктурних інвестицій та розпочати переговори з Китаєм про створення китайсько-українського економічного коридору. Необхідне також вивчення можливості участі українських компаній в інфраструктурному розвиткові Афганістану; крім цього - вивчення можливості укладання торгових угод з Пакистаном, Іраном та Афганістаном.

"Настав час робити ставки: на Китай в Афганістані, Пакистані та Ірані - або Індію в союзі з ЄС та США", - резюмує Кущ.

Нагадаємо, карантин, дефіцит робочої сили та панічне накопичення товарів ритейлерами загнали світ у "кризу постачання".

Нагадаємо, через порушення ланцюгів постачання світ зіткнувся з дефіцитом найнеобхідніших товарів.

Нагадаємо, через брак нафти та газу в світі вирує "енергетична криза".