Світ потерпає не тільки через нестачу дорогого та дефіцитного газу - ситуація з нафтою також критична

Енергетична криза, в якій через дефіцит природного газу опинилися чимало країн, поглиблюється, адже тепер світові не вистачає ще й нафти. Основною причиною складної ситуації стало відновлення економіки після ковідних карантинів та локдаунів - торішні запаси газу у сховищах майже вичерпані, а "зелена" енергетика, на яку так покладалися в Європі, наразі не настільки розвинена, щоб задовольнити чимдалі більші потреби.

Немає газу - переходимо на нафту? Такого висновку дійшли у країнах, які вичерпали запаси блакитного палива досить швидко. Проте це рішення призвело до зростання попиту на нафту і, як результат, її дефіциту: за прогнозом IEA (Міжнародне енергетичне товариство), вже наприкінці поточного року дефіцит сягне 700 тисяч барелів на добу, а країни ОПЕК+ зможуть збільшити поставки лише у січні 2022 року.

Наслідки дефіциту цілком передбачувані: дорога енергія завадить промисловості скоріше "стати на ноги" після локдауну, ціни зростуть, а от економічне зростання, навпаки, уповільниться.

Втім, глобальна нафтова криза стала загрозою не для всіх країн: деякі (зокрема, Росія) від неї лише виграли. Так, у "країні-бензоколонці" щиро радіють тому, що нафта марки Brent після тривалої перерви подорожчала до 85 доларів за барель; причому є всі підстави вважати, що надалі ціна лише зростатиме.

Чи варто таким чином вважати, що так звана "зелена революція", метою якої був перехід найбільш розвинених країн на екологічно чисті джерела енергії, зазнала нищівної поразки? Очевидно, що на даному етапі битва програна, оскільки інвестиції у відновлювальні джерела енергетики не розвивають галузь такими темпами, щоб "зеленої" енергії вистачало всім і на все.

За приклад можна взяти хоча б Німеччину, яка має репутацію країни, уряд та громадяни якої чи не найбільше піклуються про довкілля. Перебуваючи в статусі однієї з країн-підписантів Паризької угоди (Міжнародного договору про стримування зростання глобального потепління), Німеччина скорочує викиди в атмосферу, довівши частку "зеленої" енергії до 40%. Втім, при цьому мова йде лише про виробництво електроенергії в той час, як для опалення та заправляння авто здебільшого використовуються звичні газ та нафта. Вже в 2030 році Німеччина планує збільшити частку відновлювальної енергетики до 65% - прискорити цей процес заважає енергосистема країни в її сучасному стані, яка потребує модернізації. Та й на вартість електроенергії для населення відновлювальна енергетика поки що не вплинула ніяк - Німеччина була і залишається світовим лідером з вартості струму. З цього випливає, що широко розрекламована "зелена революція" в країні наразі не є продуманою.

Експерти IEA (Міжнародне енергетичне агентство) прогнозують, що світ чекає іще не одна паливна криза в тому випадку, якщо фінансування технологій чистої енергетики та відповідної інфраструктури не буде різко і швидко збільшене.

"Інакше на світові енергетичні ринки чекає турбулентне й неспокійне майбутнє", - попереджають в IEA.

Нагадаємо, Єврокомісія розробила план заходів щодо подолання енергетичної кризи, викликаної здорожчанням газу.

Нагадаємо, законодавці ЄС сумніваються в тому, чи варто сертифікувати газопровід "Північний потік-2".

Нагадаємо, в Україні планують виробляти "зелений" водень, який постачатимуть до країн Європи.