Війна росії проти України поставила крапку у мовному питанні, тепер російською не хочуть спілкуватися

Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування 19 березня 2022 року, щоб дізнатися настрої українців у ставленні до української мови. Результат сподобається тим поборникам української, які мріяли нарешті чути в Україні виключно українську мову.

Для порівняння, у 2012 році близько 40% використовували російську в побуті, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18% людей.

Тепер російськомовні перебувають у стані "двомовних" таких нарахували 32%. Дві третини з 32% двомовних готові повністю перейти на українську і спілкуватися нею вдома. Цікавий факт, що кількість українців, які вдома спілкуються лише українською, зросла на 4% і зараз становить 48%.

У 2012 році, до подій Революції Гідності на Майдані й до початку російської військової агресії, 57% співвітчизників вважали українську мову рідною.У 2022 році показник сягнув 76%. Позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася через зміну ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни.

Відчутні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012-2016 роками, на що вплинула низка переломних для України подій:

  • реакція суспільства на "експерименти" тодішньої влади у мовній політиці;
  • події Революції Гідності;
  • агресія Росії проти України у 2014 році, тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Практичний бік справи має дещо інший вигляд:

Мовна самоідентифікація та мова в побуті – це дві різні площини.

Процес переходу на іншу мову спілкування не є одномоментним і потребує певної адаптації. Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних – таких третина.

Єднання суспільства на тлі війни різко вплинули і на ставлення до статусу мови

Абсолютна більшість - 83% за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні.

Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах. З іншого боку за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%.

За надання статусу державної російській мові виступали мешканці півдня та сходу, тепер у цих регіонах кількість тих, хто прагне встановити російську як державну — скоротилася вдвічі.

Мова є швидше регіональною особливістю, але не способом мислення. Для прикладу, у грудні 2021 року серед двомовних росію агресором вважали 65%, серед російськомовних – половина. Водночас, у сегменті україномовних кожен десятий мав проросійські погляди.

Прихильність до росії визначалася не так мовою спілкування, як політичними поглядами та впливом пропаганди і коригувалася з рівнем підтримки проросійських партій - ОПЗЖ, Наші, Шарій.

Сьогодні більшість українців - 67% вважають, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує.

19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою.

12% вважають, все таки, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки.

Згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли.

Висновки дослідження

1. Рівень мовної самоідентифікації українців стабільно зростає.

Українська мова як символ державності зміцнюється і лінії протистояння у цьому питанні зникають.

2. Перехід на українську у побуті відбувається еволюційно.

Ізоляція росії від світового культурного та інформаційного контексту сприятимуть пришвидшенню переходу на українську.

3. "Мовна проблема" та намагання розпочинати дискусії навколо цієї теми не мають підтримки у більшої частини населення.

Опитування провели 19 березня серед населення України від 18 років. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%

Більшість громадян, незалежно від мови спілкування, усвідомлюють, що у нас один спільний ворог – росія, яка намагається знищити нашу державність. Найбільш постраждалими від дій агресора є саме російськомовні міста сходу.

Нагадаємо, що українську мову прийняли до Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL).

Нагадаємо, які професії, на думку експертів, стануть затребуваними після перемоги над агресором.

Нагадаємо, що за співпрацю з агресором в Україні каратимуть позбавленням волі.