Напередодні війни, банківська система України була в гарній формі, на скільки вистачить "фінансової" оборони

Банки забезпечують платежі населення та бізнесу, а вільними коштами забезпечують кредитування. Напередодні вторгнення НБУ мав достатньо "живих" грошей у вигляді балансу на кореспондентських та депозитних рахунках.

Наявність цих коштів дало можливість стабілізуватися після відпливу великої кількості готівки в перші панічні дні війни.

Варто зазначити, що всі українські банки наразі знаходяться у робочому стані, крім двох російських банків, які вивели з ринку ще 24 лютого. Це Промінвестбанк та МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК - "донька" Сбербанку. Їхнім вкладникам виплатить гроші Фонд гарантування.

Безготівкові платежі з початку вторгнення відбуваються без проблем.

Антикризові рішення НБУ

Фінансовий регулятор країни в першу чергу стоїть на захисті інтересів клієнтів банків, перш за все вкладників. Вони мають зберігати доступ до власних та кредитних коштів, платежів і переказів.

Також НБУ підтримує роботу банків та їх ліквідності. З 24 лютого НБУ видав 125 млрд грн рефінансування банкам, а також знизив тиск на гривню завдяки валютним та імпортним обмеженням.

Негативний тимчасовий вплив бойових дій на показники діяльності банків не має призводити до визнання найбільш постраждалих з них неплатоспроможними. Такі фінансові установи за потреби матимуть час на відновлення фінансової стійкості після припинення воєнного стану.

Одним з ключових та важливих аспектів є чесне відображення реального фінансового стану банків. Якими б не були збитки за результатами війни, їх не можна приховувати шляхом "прикрашання" звітності. Дуже важливо бачити справжню картину. Без цього складно буде впровадити ефективний план оздоровлення банківської системи після завершення війни.

Зазначимо, що українські банки так само як і всі українці стали на обороні нашої країни. Одним з важливих кроків — було впровадження кредитних канікул під час воєнного стану.

Національний банк України дозволив відтермінувати сплату за кредитами на час дії воєнного стану та на 30 днів після його закінчення у випадку якщо несплата пов’язана з російською агресією.

Наразі Нацбанк наголошує:

  • За кредити однаково треба буде платити, це лише відтермінування сплати боргу, тіла кредиту чи нарахованих відсотків під час воєнного стану.
  • Надання кредиту не зменшує суму боргу.
  • Відтермінування сплати основної суми кредиту чи нарахованих відсотків за кредитом залежить від пропозицій конкретного банку.

Складності воєнного стану

24 лютого НБУ прийняв рішення встановити ліміт 100 тисяч гривень на щоденне зняття гривневих коштів із банківських рахунків.

Зняття валютних коштів було повністю заборонено. На сьогодні такі початкові обмеження послаблено. Зокрема, валютні кошти можна знімати до 30 тис. гривень на добу в еквіваленті.Про це заявляє директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадшова.

Зняття коштів із рахунків ускладнилося. У регіонах, що нині знаходяться в зоні найактивніших бойових дій, працюють менше ніж 15% відділень великих банків. Також доставка готівки у гарячих регіонах вкрай затруднена.

Також знизилися обсяги коштів підприємств – на близько 5% у гривні та в іноземній валюті. Значна частина пішла на виплати заробітних плат та податків. Багато підприємств припинили роботу, надходження на їх рахунки будуть помірними.

Що буде далі?

Очікується, що обсяги проблемних кредитів за кілька років перевищать рівень 2014-2015 років.

Економіка скоротилася чи не на 50% – це також і приблизна оцінка втрат банківського сектору.

Після пережитого шоку система буде трансформуватися. Приватні банки будуть сильно залежати від кредитів рефінансування НБУ. А частка держави у секторі збільшиться.

З огляду на зниження економічної активності скорочення кредитного портфеля є неминучим.

Скорочення кредитування, недоотримання доходів та втрати частини кредитного портфеля знизять капітал банків. Проте банки продовжать працювати навіть, якщо їхні показники достатності капіталу будуть меншими за встановлені нормативи.

Нагадаємо, що Мінцифра запустила сайт збору пожертв у криптовалюті на протидію агресору.

Нагадаємо, що в Україні терміново проведуть масштабну податкову реформу - що вона передбачає

Нагадаємо, що Нацбанк повернув обмеження на вивіз певних сум за межі України.